Для батьків
Безпечний Інтернет: Батьки, будьте
пильні!
"Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як
телефон або телевізор. Далеко не всі українські батьки усвідомлюють, наскільки
важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Їм варто прийти до
розуміння, що вони несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в
інтернеті, як і на вулиці або в метро. Інакше вони можуть зіткнутися із цілком
реальними результатами віртуального спілкування"
Ірина Колесник, дитячий і сімейний
психолог, консультант Психологічного центру особистісного та
професійного розвитку ALTERA.
Цікаві цифри (за матеріалами досліджень компанії
"Київстар")
78% українських дітей старше 6 років користуються
інтернетом;
24% батьків не знають про те, що їхні діти виходять в
інтернет через мобільні телефони;
9% батьків не підозрюють, що їхні діти виходять в
інтернет через мобільні телефони батьків;
8% батьків не знають, що їхні діти відвідують
інтернет-клуби;
27% дітей зізналися, що в інтернеті з ними контактували
незнайомці, 30% з них пішли на контакт;
28% висилали фото віртуальним знайомим;
7% ділилися в інтернеті інформацією про сім'ю.
9 лютого 2010 року в Україні пройшов
День безпечного Інтернету. Вперше ідея відзначати цю дату була висунута
Єврокомісією ще у 2004 році, а функції основного координатора руху були
покладені на Insafe – європейську мережу організаційних центрів з
пропаганди безпечного, свідомого користування Інтернетом та мобільним зв'язком.
Україна долучилася до цього процесу лише в 2008
році. Тоді була створена Коаліція за безпеку дітей в інтернеті. Був
створений сайт Onlandia, на якому можна знайти ретельно розроблені
"інструктажі з техніки безпеки" знаходження в інтернет для всіх
категорій населення, завантажити спеціальну "дитячу" версію
електронної пошти, вільну від вірусів і спаму.
Цього року Коаліція в якості свого пріоритету висуває
роботу з батьками. Фішинг, кардинг, грумінг, булінг, мобінг – з
урахуванням одного з найнижчих у Європі рівнів проникнення інтернету в Україні
ці терміни мало для кого несуть змістовне навантаження. Хоча без
з'ясування їхнього змісту і мови не може бути про підключення домашнього
комп'ютера до інтернету.
Фíшинг (англ. phishing ['fiʃiŋ] від
fishing — рибальство) — вид шахрайства, метою якого є
виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних
клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів з переказування або
обміну валюти, інтернет-магазинів. Шахраї використовують усілякі
виверти, які найчастіше змушують користувачів самостійно розкрити
конфіденційні дані – наприклад, посилаючи електронні листи із
пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису, що містять посилання на
веб-сайт в Інтернеті, зовнішній вигляд якого повністю
копіює дизайн відомих ресурсів.
Про випадки фішингу відомих українських
компаній:
Сайти шахраїв-«фішерів», що клонують офіційний сайт
Portmone.com, почали з'являтися в Мережі із завидною регулярністю.
Жертвами «фішингу» можуть стати клієнти Приватбанку
Грумінг (англ. grooming) – входження в
довіру до дитини з метою її схилення до якого-небудь
брутального поводження, в тому числі і в сексуальному плані.
Злочинці найчастіше встановлюють контакти з підлітками в
чатах або на форумах. Зазвичай вони добре обізнані із захопленнями
сучасної молоді і без особливих зусиль підтримують бесіди. Вони знаходять
співрозмовників, які чимось засмучені або шукають підтримки, співчувають їм,
потім пропонують перейти в більш відокремлене віртуальне місце
спілкування. Поступово втягують їх в обговорення інтимних
питань. Потім пропонуэться зустрічі в реальному світі.
Кардинг – вид шахрайства, при якому проводиться
операція з використанням банківської картки або її реквізитів, не ініційована
або не підтверджена її власником.
Більш детально про кардинг можна ознайомитись у
статті:«Кардинг или как воруют деньги с кредиток»
Буллінг (англ. bullying) – залякування,
переслідування, знущання, глузування й інші дії – які здатні налякати,
принизити й іншим чином негативно впливати на дитину.
Цей вид насильства набув широкого поширення в середовищі
підлітків. Вони створюють сайти, присвячені одноліткам, які з тих чи інших
причин стають «ізгоями», розміщують компрометуючі їх фотографії, надсилають
анонімні образливі та загрозливі повідомлення, розпускають непристойні
чутки. Іноді сцени знущання знімаються на фото – або відеокамеру і потім
поширюються через Інтернет.
Буллінг – явище глобальне і масове. За словами 1200
дітей, які відповіли на запитання Інтернет-сайту KidsPoll, буллінгу піддавалися
48%, у тому числі 15% – неодноразово, а самі займалися ним 42%, причому 20% –
багато разів.
Більш детально про буллинг можна ознайомитись у
статті:«Что такое буллинг и как с ним бороться?»
Мобінг (від англійського mob - натовп) -
психологічні утиски, переважно групові, працівника з боку роботодавця або інших
працівників, що включають у себе постійні негативні висловлювання, постійну
критику на адресу працівника, його соціальну ізоляцію усередині організації,
виключення з його службових дій соціальних контактів, поширення про
працівника свідомо неправдивої інформації тощо.
Термін ввів в психологію груп доктор Ханц Лейман, який
вперше провів дослідження мобінга на робочих місцях у Швеції на початку
1980-х. Мобінг виражається в різних формах, і розвиток Інтернету породило
чергову – мобінг в соціальних мережах.
За наслідками мобінг в Інтернеті нічим не відрізняється
від реального життя. Особливо чутливі люди переживають цькування дуже
важко, аж до суїциду. Особливо це явище небезпечно для дітей, які в силу
незрілості психіки близько до серця сприймають знущання однолітків. Уже є
приклади дитячих самогубств на цьому грунті.
Інтернет-мобінг навіть більш небезпечний, оскільки, якщо
раніше діти, які зазнавали утисків однокласників, могли хоча б вдома уникати
цих проблем, то зараз цей тиск дитина відчуває постійно. Збільшується він
тим, що Інтернет робить мобінг відкритим для всього світу. Дитина отримує
ярлик жертви в очах тих, хто не повинен знати про цькування (в соціології це
називається «стигматизацією»).
Комментарии
Отправить комментарий